Ілюстрація http://www.inmagine.com/

Prostobank.ua багато писав про те, що позичальник повинен знати, оформляючи кредит, однак майже кожен українець хоч раз у житті виступав кредитором сам. При цьому позичаємо, як правило, родичам, друзям, знайомим і тому не звертаємо особливу увагу на дотримання формальностей. В результаті, така недбалість може дорого коштувати кредитору. Prostobank.ua досліджував, що потрібно знати, даючи в борг, як правильно оформити договір позики між фізичними особами і що робити, якщо борг вам все-таки не повертають.

Форма договору

У разі якщо розмір позики не менш ніж в 10 разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на сьогодні всього яких-небудь 170 грн.), договір позики грошових коштів повинен бути укладений у письмовій формі.

Недотримання письмової форми, в даному випадку, не тягне за собою автоматично недійсність договору. Однак, у разі виникнення спору, наявність договірних відносин доведеться доводити в суді. У цьому випадку як докази не можуть бути використані показання свідків. Можуть бути використані письмові докази, аудіо- і відеозаписи, виписки з банківських рахунків і т.д. Крім того, слід пам'ятати, що договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей. Тому потрібно доводити, в першу чергу, факт передачі грошових коштів позичальника, а не ту обставину, що у сторін була домовленість таку передачу здійснити. Оскільки показання свідків не приймаються, зробити це вкрай складно.

Всупереч поширеній думці, розписка не є письмовою формою договору позики і не прирівнюється до неї. Розписка може служити письмовим підтвердженням факту передачі грошей позичальника. І то лише в тому випадку, якщо вона оформлена правильно. В розписці обов'язковою є вказівка на те, що гроші передані кредитором у борг як позика.

В іншому випадку, сторона боржника отримує можливості для маневру. Наприклад, можна доводити, що між сторонами мав місце договір дарування, а не позики, або спробувати визнати розписку векселем, недотримання передбаченої законом форми якого веде до відсутності у позичальника будь-яких зобов'язань по ньому.

Також в розписці слід чітко вказати прізвище, ім'я, по батькові позикодавця і позичальника, суму позики цифрами і прописом, термін повернення грошей. Під розпискою повинен стояти підпис позичальника.

Навіть при наявності розписки, в суді кредитору доведеться доводити існування відносин позики. І хоча, на практиці, при наявності розписки з підписом позичальника у кредитора, суд, як правило, бере сторону кредитора, краще укласти договір позики грошей в простій письмовій формі.

Що повинно бути в договорі позики (зразок договору позики):

1. Назва договору (Договір Позики);
2. Дата та місце здійснення угоди;
3. ПІБ сторін, їх місця проживання. Точні паспортні дані позичальника і його адресу потрібно знати обов'язково на випадок судового розгляду;
4. Сума позики цифрами і прописом в національній валюті. Оскільки всі розрахунки в нашій країні відбуваються в гривні, можна викласти суму угоди в еквіваленті до іноземної валюти (вказати за яким курсом);
5. Зобов'язання позичальника повернути позику в строк, встановлений договором позики. Якщо строк не встановлений, кредитор має право пред'явити вимоги позичальника повернути борг у будь-який момент, у позичальника є 30 днів на виконання вимоги кредитора;
6. Договір може передбачати виплату відсотків за користування позикою. Думки фахівців і судова практика щодо того, чи може фізична або юридична особа, не маючи статусу фінансової установи, видавати позику під відсотки різняться. Одні вважають, що не може, інші - що може, тільки за рахунок власних, а не залучених коштів. У будь-якому випадку розмір відсотків повинен бути розумним. Якщо відсотки занадто високі, договір може бути визнаний недійсним, як укладений під впливом важких для позичальника обставин на вкрай невигідних для нього умовах (ст.233 ЦК), або з порушенням принципів справедливості, розумності та сумлінності (ст.3 ЦК). В той же час, договір вважається безпроцентним, якщо він укладений між двома фізичними особами в розмірі, що не перевищує 50 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (850 грн.), і позика не пов'язана з веденням підприємницької діяльності хоча б однієї із сторін;
7. Обов'язкові підписи сторін.

Порушення договору

У разі якщо борг за договором позики не був повернутий у строк, кредитор, крім виконання безпосередньо самого зобов'язання (виплати позики), має право вимагати виплатити йому 3% річних за весь час прострочення у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України.

В даному випадку сума в розмірі 3% річних не є неустойкою, тому для її стягнення встановлено загальний строк позовної давності в три роки, а не скорочений в один рік, як для неустойки.

3% річних нараховуються з першого дня прострочення і до дня, коли борг був фактично повернений на суму позики, але без урахування відсотків, якщо такі передбачені договором.

Договором може бути передбачено інший розмір відсотків, відмінний від 3%, причому як менший, так і більший.

Крім того, кредитор має право вимагати повернення боргу з урахуванням індексу інфляції. Індекс інфляції (інша назва - індекс споживчих цін) обчислюється міністерством статистики за кожен місяць, а також рік. Потрібно мати на увазі, що при обчисленні суми боргу з урахуванням індексу інфляції потрібно рахувати за кожен місяць, у тому числі і за ті місяці, коли індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція.